 |
 |
Наши партнеры:
 |
 |
 |
 |
ВІДДІЛУ МОРФОЛОГІЇ ЦНДЛ ДОНЕЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ М.ГОРЬКОГО 35 РОКІВ: ПІДСУМКИ І ПЕРСПЕКТИВИ
НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
У вересні 1964 року в Донецькому державному медичному університеті (ДонДМУ) відбулася знаменна подія — відкрита Центральна науково-дослідна лабораторія (ЦНДЛ). Тоді й було створено відділ морфології, який увійшов до складу ЦНДЛ в якості однієї із структурних одиниць. З цього періоду і дотепер професор Шлопов Валерій Геннадійович є постійним науковим консультантом і керівником відділу морфології ЦНДЛ, з котрим нерозривно пов’язане становлення, розвиток і формування його як вченого-патолога і як творця наукової школи.
На момент організації у відділі морфології була вся необхідна і сучасна для того періоду апаратура. Це забезпечило умови для стрімкого старту. Проте, ефективність наукових досліджень багато в чому визначається рівнем оснащення і наявністю технологій, адекватних завданням поточного дня. Матеріальних засобів для до- і переоснащення лабораторії, так само як і для підготовки й «утримання» висококваліфікованих кадрів завжди, на жаль, було недостатньо. Приблизно з 1978 року ефективним рішенням значної частини цих проблем стало створення на базі відділу морфології діючого наукового студентського гуртка. Осмислено виконуючи лаборантський розділ роботи, студенти-гуртківці взяли на себе високоякісну підготовку для наукових досліджень морфологічного матеріалу. Завдяки цьому було забезпечене виконання великої кількості кандидатських і докторських дисертацій співробітниками інституту, а крім того створене підгрунтя для написання в майбутньому студентами-гуртківцями власних дисертаційних робіт. Особлива атмосфера «творчого горіння» у молодіжному науковому колективі потребувала постійного розвитку, удосконалення. Тому відділ морфології завжди був базою для розробки нових технологій, методів та апаратури. Перші спроби були пов’язані з удосконаленням гістологічної техніки (А.с. 947686 СРСР. МКИз А61 В10/00. Спосіб обробки мезенхімальних тканин для гістологічного дослідження //В.Г.Шлопов, Т.І.Шевченко, М.О.Кривенко). Необхідність у цьому виникла у зв’язку з першими спробами впровадження у практику наукових морфологічних досліджень такого, абсолюнто нового на той час, методу як морфометрія. Вимоги до препаратів, призначених для квантифікації, були незмірно вищими, ніж при візуальній оцінці, а техніка і технологія їхнього виготовлення залишалися попередніми. Потім виникла комплексна (лікарсько-інженерна) творча група для розробки пристрою для цитофотометрії (А.с. 922632 СРСР, МКИз А61 В10/00. Пристрій для сканування мікрооб’єктів //В.Г.Шлопов, Ю.Ф.Мельников, М.О.Кривенко, Т.І.Шевченко, Л.Н.Латарцева).
Слід зазначити, що відділ морфології ЦНДЛ був одним із небагатьох наукових центрів, які розробляли наукові й прикладні аспекти морфометрії з позицій класичної патологічної анатомії. Хоча заслуга наукового математичного доказу можливості, правильності, необхідності і методики застосування вимірів у морфології належить іншим дослідникам, пріоритет пошуку біологічного сенсу цифрових розрахунків і критеріїв багато в чому належить саме філії ЦНДЛ Донецької школи морфометристів.
Офіційним визнанням цього розділу роботи вже в 1985 році став виступ з програмною доповіддю на Всесоюзному Пленумі наукового товариства патологоанатомів головного республіканського фахівця професора А.Ф.Кисельової, де були підсумовані основні результати розвитку кількісної морфології в Україні. На цьому ж форумі з викладенням кредо очолюваної ним лабораторії виступив проф. В.Г.Шлопов. Основні положення його доповіді відображені в рішеннях Пленуму.
Звичайно, з висоти сьогоднішнього дня і технічне оснащення лабораторії, і деякі «пріоритетні» методики можуть викликати лише посмішку. Але, по-перше, якість та результативність більшості виконаних у той час досліджень не втратили своєї актуальності і сьогодні; по-друге, відділ став базою для підготовки наукових кадрів (патологів і клініцистів різного профілю), які в даний час складають «золотий фонд» багатьох наукових та практичних медичних закладів, причому не лише в Україні, але й у багатьох країнах світу.
Протягом різних періодів роботи відділу пріоритетними напрямками наукових досліджень були декілька розділів клінічної морфології. Насамперед, це онкоморфологія. У цьому вимірі розроблялися критерії диференціальної діагностики ступеня катаплазії і гістогенезу мезенхімальних та деяких епітеліальних новоутворень, прогнозування їх перебігу, а також патоморфозу під впливом різних видів лікування. Результати роботи з цього розділу узагальнені в кандидатських дисертаціях В.Г.Шлопова «Морфологія зрілих сполучнотканинних пухлин м’яких тканин» (1969), Т.І.Шевченко «Морфологічні критерії діагностики гладком’язових новоутворень» (1985), М.О.Кривенка «Значення текстурних ознак субпопуляцій фібробластів для диференційної діагностики новоутворень із сполучної тканини» (1986), В.І.Гуркової «Структурно-метаболічні особливості епітеліальних пухлин нирок» (1994) та докторських дисертаціях В.Г.Шлопова «Системна стереометрична модель морфогенезу сполучнотканинних новоутворень» (1984), Є.О. Влодавського «Епітеліальні пухлини нирок: морфологія, диференціальна діагностика і прогноз» (1989), Т.В.Проценко «Індивідуальне прогнозування і диференційований підхід до лікування при злоякісних лімфомах шкіри на підставі вивчення неспецифічної резистентності організму» (1991), Ю.В.Гєєва «Ендолімфатична поліхіміотерапія в комплексному лікуванні хворих на рак нирки і сечового міхура» (1996), Н.Г.Семикоз «Клініко-морфологічна оцінка та лікування ускладнень сполученої променевої терапії при раку жіночих статевих органів» (1999). Усього з цієї проблеми захищено 5 докторських і 4 кандидатських дисертацій, отримане авторське свідоцтво на винахід (А.с. 1473122 СРСР. МКИз А61 В10/00. Спосіб визначення чутливості до антиметаболічних і цитостатичних протипухлинних препаратів при раку сечостатевої системи// В.Г.Шлопов, С.О.Данильченко, Т.І.Шевченко, Ю.В.Гєєв).
Завжди актуальними, тим паче у такому великому промисловому регіоні як Донбас, були і є дослідження щодо професійної патології. У співпраці із лікарями різного фаху вивчені морфологія і морфогенез патологічних змін, які розвиваються під впливом шкідливих виробничих чинників (склопластикового і вугільного пилу, поверхнево активних речовин тощо). Найважливіші результати наукового пошуку викладені в кандидатських дисертаціях В.П.Борсука «Структурні та імуноморфологічні зміни в органах дихальної системи і лімфатичних вузлах при експериментальному склопластиковому пневмоконіозі» (1983), Т.М.Дьоміної «Клініко-діагностичні аспекти і лікувально-профілактичні заходи щодо корекції перебігу вагітності і пологів у робітниць виробництва стиролу та його полімерів» (1987), А.Н.Бессмертного «Біологічна дія і гігієнічна оцінка неорганічних сполук олова як забруднювачів атмосферного повітря» (1988), Г.В.Кармушиної «Стан черевного сплетення при тривалому здавлюванні м’яких тканин кінцівок (експериментальне дослідження)» (1988), Л.І.Хламанової «Морфо-функціональні особливості органів дихання в різних вікових періодах у нормі і при впливові гіпербаричної оксигенації» (1989), Ю.В.Данилова «Морфо-функціональна оцінка дії ртуті при комплексному надходженні її до організму» (1996) і докторських дисертаціях Г.В.Лавренової «Мукоциліарна система порожнини носа при хронічному пиловому впливові» (1986) та А.А.Калашникова «Гігієнічні та екологічні проблеми виробництва синтетичних миючих порошків» (1992). Усього з цієї проблеми захищено 6 кандидатських і 2 докторські дисертації. З 1984 року інтенсивно розробляються морфологічні аспекти різних шкірних і венеричних захворювань, а саме критерії диференціальної діагностики, ступеня клінічної активності й прогнозування, ефективності лікувального патоморфозу. Найбільша увага була приділена проблемі псоріазу, про що свідчать кандидатські дисертації М.В.Мусси (Сірія) «Комплексне лікування хворих на псоріаз з урахуванням порушень метаболізму сполучної тканини дерми (клініко-морфологічне дослідження)» (1987), М.Х.Даллула (Сірія) «Комплексне лікування хворих на поширені і важкі форми псоріазу з використанням фотохіміотерапії, гіпербаричної оксигенації та метотрексату (клініко-морфологічне дослідження)» (1991), К.Кастелланоса (Кіпр) «Порівняльна клініко-морфологічна оцінка результатів комплексного лікування хворих на псоріаз з використанням оксигенобаро-, ПУВА- і лазеротерапії з подальшою реабілітацією на курорті Немирів (клініко-морфологічне дослідження)» (1993), М.Л.Гумановської «Морфологія центральних і периферійних органів імуногенезу при псоріатичній хворобі» (1993), І.В.Свистунова «Морфологія і морфогенез ураження серцево-судинної системи при псоріазі» (1993), А.А.Аль-Шавабкех (Іорданія) «Морфо-функціональні критерії вибору методу терапії псоріазу» (1997), Л.І.Волос «Структурні зміни в нирках при різноманітних клінічних формах псоріазу» (1997), В.В.Юхименко «Стан вегето-ендокринної системи і вісцеральна патологія у хворих на звичайний псоріаз і псоріатичну артропатію. Можлива патогенетична корекція лікування» (1999) і докторська дисертація Т.І.Шевченко «Патологічна анатомія псоріатичної хвороби» (1997). З розділу дерматоморфології захищена також кандидатська дисертація І.Ю.Бєлік «Диференційований підхід до лікування хворих на різні форми обмеженої склеродермії з урахуванням вираженості структурних змін шкіри» (1998) та докторська дисертація Р.Ф.Айзятулова «Терапія і профілактика мікозів стоп у гірняків вугільних шахт» (1990). Всього в цьому напрямку захищено 9 кандидатських і 2 докторські дисертації. Велика кількість робіт, присвячених дерматоморфології псоріазу, уможливила створення нової концепції патогенезу цього захворювання, заснованої на виявлених однотипних структурних змінах у різних внутрішніх органах і системах. Крім того, видана монографія В.Г.Шлопова, Т.І.Шевченко, Л.І.Волос «Морфологія і морфогенез нефропатії при псоріазі» (1999), отримано патент України на винахід Г.І.Маврова, Г.М.Бондаренка, Т.І.Шевченко «Спосіб діагностики хламідіозу і мікоплазмозу у хворих на ранній сифіліс» (1999), який грунтується на кількісних імуноморфологічних показниках.
Завжди в зоні особливої уваги знаходилися проблеми акушерсько-гінекологічної, хірургічної і реанімаційної патології, про що свідчать кандидатські дисертації О.С.Кузнєцова «Клініко-морфо-біохімічна характеристика перебігу і прогнозу гострого загального перитоніту (клініко-експериментальне дослідження)» (1986), С.Н.Пернакова «Фетоплацентарна недостатність і її корекція у вагітних з пізніми токсикозами» (1986), Є.Д.Мировича «Вплив трансфузії ізольовано опроміненої аутокрові на перебіг післяопераційного періоду і загоєння рани після порожнинних гінекологічних операцій» (1987), І.В.Кузнєцової «Діагностика і лікування респіраторного дистрес-синдрому у хворих, що перенесли критичні стани» (1989), Ю.Г.Друппа «Порівняльна оцінка різних методів обробки пуповини» (1993) і докторські дисертації Ф.І.Гюльмамедова «Багатоетапне хірургічне лікування захворювань товстої кишки» (1984), В.І.Бондарєва «Розробка об’єктивних критеріїв оцінки тяжкості гострого генералізованого перитоніту і методів його патогенетичної корекції» (1986), В.І.Чернія «Принципи і методи діагностики та лікування енцефалопатій, обумовлених критичними станами і реанімацією» (1989). У процесі виконання цього розділу роботи також отримані результати, яким притаманна світова новизна, що підтверджують авторські свідоцтва на винаходи (А.с. 1387973 СРСР. МКИз А61 В10/00. Метод диференціальної діагностики набряку і набухання головного мозку //Р.І.Новікова, В.І.Черній, В.Г. Шлопов, С.О.Данильченко; А.с. 1732267 СРСР. МКИз А61 В10/00. Метод визначення тяжкості гострого генералізованого перитоніту //В.І.Бондарєв, Н.І.Куліш, В.Г.Шлопов, О.С.Кузнєцов, В.А.Нестеренко, А.А.Черевченко).
Пріоритетними не тільки для України є патоморфологічні дослідження в галузі інфекційних захворювань. Вперше були докладно описані і систематизовані морфологічні зміни, котрі розвиваються при ВІЛ-інфекції і її кінцевій стадії — ВІЛ-зумовленому СНІДі, які викладені у відповідному розділі монографії, що витримала вже декілька перевидань (ВІЛ-інфекція: актуальні питання клініки, діагностики, лікування, епідеміології і профілактики: (Керівництво для лікарів) /Під ред. Т.В. Проценко, А.Д. Усенко, Н.П. Гражданова, В.І. Степанця. - Донецьк, 1998. - 150 с.). Першим в Україні професор В.Г.Шлопов привернув увагу медичної громадськості до проблеми нового типу інфектів - пріонів у своїй монографії «Пріонові захворювання: медико-біологічна проблема XXI сторіччя».
Накопичений досвід морфометричних досліджень і широке застосування з науковою та практичною метою методів обчислювального аналізу і математичного моделювання обумовили започаткування у 1984 році на базі відділу морфології ЦНДЛ семінару НАН України з проблеми «Кібернетика» «Математичні методи в медицині і біології», керівниками якого з перших днів є професор В.Г.Шлопов (голова) і д.м.н., с.н.с. Т.І.Шевченко (вчений секретар). Всі дисертації, в яких використовувалися кількісні методи морфологічних досліджень або математичне моделювання, проходили обов’язкову апробацію на засіданнях семінару. Цей напрямок продовжує активно розвиватися. У 1998 році запатентовано метод прогнозування, який базується на математичному моделюванні патологічних процесів, запропонований К.В.Мотковим, Т.І.Шевченко, В.К.Денисовим «Спосіб прогнозування наслідку алотрансплантації нирки» (рішення про видачу патенту за заявкою 98052359). У даний час під керівництвом професора Т.І.Шевченко молодим інженером І.Н.Шмельовою уперше розробляється універсальна база даних в операційному середовищі і на мові Delphi 3.0, що дозволяє апроксимувати цей метод на діагностику, прогнозування і класифікацію різноманітних патологічних процесів.
Результати досліджень, виконаних у відділі морфології ЦНДЛ, неодноразово доповідалися на багатьох міжнародних симпозіумах і конгресах.
Про визнання міжнородної наукової спільноти свідчить запрошення професора В.Г.Шлопова на робоче місце в лабораторію гістопатології шпиталю Сан-Луї (м. Париж, Франція), Теннессійського університету (м. Мемфіс, США), а також стажуванням у відділі морфології ЦНДЛ наукових співробітників із США, Греції, Франції.
До заслуг на міжнародному науковому поприщі варто віднести також підготовку високоваліфікованих спеціалістів, які натепер працюють у США, Ізраїлі, Сірії, Іорданії, Кіпрі.
Сьогодні відділ морфології ЦНДЛ — одна з найсучасніших за технічним і технологічним оснащенням морфологічних лабораторій не тільки в Україні, але й у країнах СНД, де зокрема, кожний науковий співробітник забезпечений персональним комп’ютером (IBM PC/AT 486 або Pentium II). Завдяки постійній моральній і матеріальній підтримці ректора ДонДМУ, члена-кореспондента АМН України, заслуженого діяча науки і техніки України, професора В.М.Казакова придбані сучасні мікроскопи і відеосистема, яка передає зображення як на екран телевізора, так і комп’ютерного монітора, що дозволяє проводити автоматичний аналіз зображень, створювати бази даних різноманітних іміджів (макро- і мікро-), переводити зображення в кольорове або чорно-біле при друкові. Все це устаткування у поєднанні з творчим підходом висококваліфікованих співробітників відділу дозволяє не лише здійснювати наукові дослідження, а й забезпечити інші розділи роботи. Зокрема, проф. В.Г.Шлоповим вперше в Україні виданий навчальний посібник скеровуючого типу «Основи патологічної анатомії людини» державною мовою, що явилося великою підмогою у розв’язанні проблем викладання патологічної анатомії в незалежній державі. В даний час готується до видання «Атлас патологічної анатомії людини», створений на основі накопиченої бази даних макро- і мікроскопічних зображень, завершується підготовка повного курсу навчальних і контролюючих комп’ютерних програм з патологічної анатомії. У реалізації цих проектів велика заслуга працівників відділу морфології професора Т.І.Шевченко, с.н.с., к.м.н. Л.І.Волос, аспіранта кафедри патологічної анатомії О.О.Селезньова, студентів ДонДТУ О.В.Багінського, С.С.Нащокіної.
Для оптимізації повсякденної роботи лікарів-прозекторів розроблений і впроваджений у практику універсальний комп’ютеризований протокол розтину. Ця програма придатна також для доповнення баз даних, які можуть бути використані при аналізі летальності, наукових розробках і навчанні лікарів-інтернів та клінічних ординаторів.
Високий авторитет відділу морфології ЦНДЛ, що сформувався за три з половиною десятиліття, уможливив участь його співробітників в організації морфологічної лабораторії в такому унікальному науковому і лікувальному центрі як нещодавно створений у Донбасі Інститут невідкладної і відновної хірургії АМН України, директором якого є видатний організатор професор В.К.Гусак. Мікроскоп фірми «Olympus», котрим оснащена лабораторія, — мрія багатьох морфологів. Його функції надзвичайно різноманітні, починаючи від усіх видів світлової мікроскопії і закінчуючи телекомунікацією, що дозволяє в режимі реального часу одержати консультативну допомогу колег практично із будь-якої країни світу.
Головний патологоанатом МОЗ України, професор
П.І. ЧЕРВЯК
Президент Асоціації патологів України, професор
К.О.ГАЛАХІН
Від редакційної колегії журналу: Відділ морфології ЦНДЛ Донецького державного медичного університету ім.М.Горького, відомий в Україні і за її межами як наукова школа професора В.Г.Шлопова, відзначає свій 35-літній (1964-1999 рр.) ювілей. Бажаємо колективу відділу творчого горіння та нових досягнень у галузі патологоанатомічної науки. Переконані, що відділ морфології ЦНДЛ Донецького державного медичного університету може стати фундаментом для створення більш сучасної організаційної структури в патологічній анатомії України — Інституту клінічної патології.