Три групи порушень
Імунна система може працювати надмірно (гіперчутливість), недостатньо (імунодефіцити) або проти власних тканин (аутоімунні хвороби). Кожен тип має власні механізми, клінічні прояви й підходи до лікування.
Гіперчутливість
Класифікація Джелла і Кумбса виділяє чотири типи:
- I тип (негайний) — IgE-залежні реакції: алергічний риніт, астма, анафілаксія.
- II тип (цитотоксичний) — антитіла проти антигенів на клітинах: гемолітична анемія, несумісність за групою крові.
- III тип (імунокомплексний) — відкладення комплексів «антиген-антитіло»: сироваткова хвороба, деякі гломерулонефрити.
- IV тип (уповільнений) — Т-клітинна відповідь: контактний дерматит, туберкулінова реакція.
Імунодефіцити
Первинні (вроджені) спричинені генетичними дефектами — наприклад, агамаглобулінемія. Вторинні розвиваються внаслідок інфекцій (ВІЛ), лікування (імуносупресанти, хіміотерапія), недоїдання, хронічних хвороб. Клінічно виявляються частими й тяжкими інфекціями.
Аутоімунні хвороби
Імунна система помилково атакує власні тканини. До них належать цукровий діабет 1 типу, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, розсіяний склероз. Причини складні: генетична схильність, вплив інфекцій, гормональний фон.
Діагностика й лікування
Лікар призначає лабораторні тести (антитіла, імуноглобуліни, субпопуляції лімфоцитів) та спеціалізоване лікування. Самолікування й «зміцнення імунітету» без обстеження неефективні й можуть бути небезпечними.
Для студентів
Складіть порівняльну таблицю: тип реакції — механізм — приклад — час розвитку.
Ключові терміни
Алерген — антиген, що викликає алергічну реакцію. Анафілаксія — швидка системна алергічна реакція, яка потребує невідкладної допомоги. Сенсибілізація — підвищення чутливості організму до антигена після першого контакту. Автоантитіла — антитіла проти власних тканин.
Застереження
Матеріал має освітню мету й не є медичною порадою. Діагноз і лікування визначає лікар після обстеження.